| Проблем
Я білий, він чорний, а Ты курва срачкуватий!
Треба не так мати в голові бы пробувати чловекови гев вмавляти, же єст інакше як видно!
Так Ти страшні пильно, бы вмерати за то гівно?!
Тримаме ся сильно, хоцкі не видно нас в ТВ.
Уж давно єм думал, же то вшытко властиві не мат гев ріжниці, же то з єдной і той самой выплыват крениці. І так як в Галичыні то выглядат на чужыні, в Кытаях, Гамериці,
в Гімаляях і Бескыді, на тым світі і поза ним.
Крижакы – музулмане – гуманоіды – бараны!
Бортакы стеруваны од сповіды по курганы!
Поділили стада, пасували на пастырів ся!
На погыбель гадам! Номадам не даме ся!
Люде проти людям зас уставлены як піонкы!
Зас крок назад! Зас сміє ся тот чорний!
Біле то біле, а чорне то чорне!
Для Тебе то завиле? – то маме проблем!
Што біле, што чорне, што оген, што вода?
Нашто Твоя Біблия і на што мі іх Коран?!
Так єм думал втовды і думкы тоты самы мам гнеска. Роками лем прибыло мі кус даных – Я’ан!
Кус років і практыкы. Світ великій і красний. Страшний і дикій, а люде як патыкы
дали ся зламати, погнати в ясыр і в кліткы .
позамыкати вшыткы – Ідут як звіря просто під ніж… Штоси бесідує: пиш!
Приде час, же увірят! Бер мікрофон – крич!
Же то чорне як ніч, а то біле як сніг,
а медже нима нич. Лем кров Твоя, моя,
наша, іх – така сама: горяча, червена!
І тот далекій сміх – чорты сміют ся як вмераш!
За каждым разом глупший, як втовды, коли отвераш
очы по раз перший і перший даєш крик,
перший сміх… І на ново, зас витаме назад!
Смрід звалят з ниг – гній, гріх і екстаза!
Жытя як в горрорах сервує тота сфора!
Видиш што ся діє? Дощ ліє – зас іде пора
на повторіня з розрывкы: тоты самы штучкы і такы само брыдкы, повикривляны ручкы з долгыма ніхтами і в білых рукавичках.
Шарпут за мотузкы з єдной і другой стороны.
Грают як на смычках, провадят загоны.
Над головами книжка – свята як скурвісын!
І што мі ту втискаш банялюкы цюлю?
Якій Бог Ти каже мордувати люды хую??
Здивиш ся гев барз! Лем постав іщы крок!
Підеш сталь в пізду, а з Тобом Твій Бог!
Дыганяти далі козы по кряках і пустынях.
Воз си тоту книгу, всад в дупу і погынай!
Не вкурвяй уж нас. Добрі знаме о што граш!
Знаш? Маме Бога в собі, а Тобі кінчыт ся час!
Уж раз набрали нас – тепер зас ся пхают хамы!
Втовды з крестами, тепер з пілмісяцями!
з кус іншом версийом баі о тым курва самым жыдівскым тырані. – Дост! – Будят ся Славяне!
Ниякє іншалля і ниякій амен (амін).
Слава Антенатам, Богам слава! – Вертаме! |
„Problem”
Ja biłyj, win czornyj, a ty kurwa sraczkuwatyj!
Treja ne tak maty w hołowi by probuwaty
człowekowy heł wmawlaty, że jest inaksze jak wydno!
Tak ty straszni pylno by wmeraty za to hiwno?!
Trymame sia sylno chocki ne wydno nas w TV
Uż dawno jem dumał, że toto wszytko włastywi
ne mat heł riżnyci, że to z jednoj i toj samoj
wypływat krenyci. I tak jak w Halyczyni
to wyhladat na cużyni. W Kitajach, Hameryci.
W Himalajach i Beskydi, na tym Świti i poza nym.
Kryżaky – muzułmany – humanoidy – barany!
Bortaky steruwany od spowidy po kurhany!
Podilyly stada, pasuwaly na pastyriw sia!
Na pohybel hadam! Nomadam ne dame sia!
Ljude protyw ljudiam zas ustawleny jak pionky!
Zas krok nazad! Zas śmije sia tot czornyj!
Biłe to biłe, a czorne to czorne!
Dla tebe to zawyłe? – To mame problem!
Szto biłe szto czorne, szto ohen, szto woda?
Naszto Twoja Biblja i naszto mi ich Koran?!
Tak jem dumał wtowdy i dumky toty samy mam
hneska. Rokamy lem prybyło mi kus danych – Ya’an!
Kus rokiw i praktyky. Świt welykij i krasnyj.
Strasznyj i dykyj. A liude jak patyky
daly sia złamaty, pohnaty w jasyr i w klitky,
pozamykaty wszytky. – Idut jak zwiria
prosto pid niż… Sztosy besiduje: pysz!
Pryde czas, że uwiriat! Ber mikrofon – krycz!
Że to czorne jak nicz, a to biłe jak śnih,
a medże nyma nycz. Lem kroł Twoja, moja,
nasza, ich – taka sama: horiacza, czerwena!
I tot dalekij śmich – czorty smijut sia jak wmerasz!
Za każdym razom hłupszyj jak wtoly, koly otwerasz
oczy po raz perszyj i perszyj dajesz kryk,
perszyj śmich.. – I na n owo, zas wytame nazad!
Smrid zwalat z nich – hnij, hrich i ekstaza!
Żytia jak w horrorach serwuje zas tota sfora!
Wydysz szto sia dije? Doszcz lije – zas ide pora
na powtorinia rozrywky: toty samy sztuczky
i taky samy brydky, powykrywlany ruczky
z dołhyma nochtiamy i w biłych rukawyczkach!
Szarpiat za motuzky z jednoj i druhoj storony
Hrajut jak na smyczkach, prowadiat zahony.
Nad hołowamy knyżka – świata jak skurwisyn!
I szto ty mi tu wtyskasz za banialuky ciulu?
Jakij Boh ty każe morduwaty liudy chuju??
Zdywysz sia heł barz! Lem postaw iszczy krok!
Pidesz stal w pizdu, a z tobą twij boh!
Dyhaniaty dalij kozy po kriakach i pustyniach!
Woz sy totu knyhu, wsad sy w dupu i pohynaj!
Ne wkurwiaj uż nas. Dobri zname w szto hrasz!
Znasz? Mame Boha w sobi, a Tobi kinczyt sia czas!
Uż raz nabraly nas – teper zas sia pchajut chamy!
Wtołdy z krestamy, teper z pił-misiacamy!
Z kus inszom wersyjom baji o tym kurwa samym
żydiwskim tyrani – Dost! – Budiat sia Sławiane!
Nyjakie „inszalla” i nyjaki „amen”
Sława Antenatam, Boham Sława – Wertame!
471-YA’AN-04/10/2015-Edinburgh |
YA'AN 