473 – SLAVA

 

„Slava”

Dawaj mikrofon! Dawaj! – Zaczyname!

Letyme z tom hrom, cinnom jak dyjament!

Jak dyjament twerdom, micnom jak fras!

Połuczynia z Zemlom – raz – dwa – raz – raz!

Zas prowiriam! – Czujesz?! – Zas Ty daju Rap,

bo znam, że potribujesz. Tak samo jak ja

preciż z nym odlitujesz. Tak samo jak ja

czujesz sztosy w seredyni jak sia do Tia besiduje

tom besidom – jak w rodyni – myło i spokini.

Zamknyj oczy, Synu – Wytaj na Lemkowyni!

Hory, lisy, pola, seła, riky i dolyny.

Spiwy, kryky, horiacz – zabudesz o zymi!

Ty’s heł na hostyni sered swoich Bab i Didiw

Ne zwiduj o czas, no i ne bij sia susidiw

Tam Lachy, Madiare, Słowaky, a tam na schodi

besidujut jak i my – żyjeme heł w zhodi!

Ne boime sia o zaran. Mame swoje, dbame

o toto – Ty tiż sia staraj! – Ne wytihaj ruky

po toto, szto ne Twoje! – To stary nauky,

iszczy spered czasiw wojen. Sławyme swoje, smotr:

Sławiane heł stojat i śmijut sia szczyro

Zo wszytkych storon pryszło naszych ludy tylo,

że serce krainy zas ożyło, zaczało byty.

Sława Rodu i Rodyny – tak spiwajut dity!

Sława Boham, Antenatam!

Rodyczam i Didam – Sławiu i Pamiatam!

Sława dla Zemli i Neba

Dla Nawii i Prawii, dla ciłoho Derewa

Sława Sestram i Bratiam

Sławianskij Rodyni ciłij – Sława nam Bratia!

Sława wsim naszym Herojam

Szto boronyly Sławii zo wszytkych sztyrioch storon!

Hołos letyt horom perez ciłu krainu.

Wertame do swoho sered porochu i dymu.

Jak w starych Indian, Synu, kuryme sy fajku,

spiwame i hrame, skaczeme perez Watru.

Puharyk zas masz tu i dawaj, ide toast:

Za mene, za Tebe, za nas, za toto szto po nas

i iszczy pered namy. Wertame heł nazad,

pered rokiw tysiacz – posmotr jak sy riadiat

naszy liude. Misiac i zwizdy na nebi

Lachy, Rusy, Czechy, Chorwaty, Bułhary, Serby,

reszta naszych na toj Zemli razom, spilni do peredu idut

Ewropa jest nasza, Synu! – Ne je heł stydu

Choczesz to sia zwiduj, toho cy tamtoho woja

skal sia wział, de ide i cy sia daczoho bojat?

Chto dla nioho Bohom, a z koho żarty sy strojat?

Szto dumat i czom? Koho sławyt, a chto psom

jest dla neho i szto dumat o tij nowij modi, sztoby

kłaniaty sia krestam i nuriaty ludy w wodi…

Win dobri znaje chto rozdaje, tiahne za motuzky

Był sia z nyma tiłko razy iszczy zakla Turky

nazwaly sia Turkamy… Połudne wse horyt:

Chazary i Sławiane – od poczatku mame spory

i nykoly to ne tychne! Zwidaj sia, cy dywne

zdaje mu sia żytia pry otworenych dweriach,

bez zamkiw i bez krytia, chowania po kutach

toho szto je joho – heł poznaje sia po rukach

toho, kotry sia połasył do neswojoj kasy.

A tych kotrych zaswialily za micno kutasy

do neswoich diwok poznasz po tym, że kus krywo

teper chodiat po ulyci – uż ne w hołowi spidnyci

im.. Zwidaj sia ho tiż, szto dumat o piniaziach

o korolach, carach, rabach, kniaziach, o tych kotry łaziat

po tij zemli jak hupy i zberajut heł do kupy

toho czoho i tak zo sobą ne wozmut jak wernuty

pryde im czas i stanuty pered Bohom.

Mam nadiju, synu, że poznał jes kus swoho

i werne Ty syła, sztoby tom dorohom

ity dali, letity jak na kryłach – no bo

nycz hirszoho chybal ne można sy stworyty

jak swoje zaszmaryty, smotrity jak toto hyne!

Pidnoszat sia Dity z kolin – nicz zaraz myne!

7525tyj rik – rika dalij płyne!

Rika płyne! Tota rika płyne!…

473-YA’AN-18/10/2015-Edinburgh

Слава

Давай мікрофон! Давай! – Зачынаме!

Летиме з том гром, том гром цінном як диямент.

Як диямент твердом, міцном як фрас!

Получыня з Земльом– раз – два – раз – раз!

Зас провірям! – Чуєш?! – Зас Ти даю рап, бо знам, же потрібуєш. Так само як я, преціж з ним одлітуєш. Так само як я,

чуєш штоси в середині, як ся до тя бесідує

том бесідом – як в родині – мило і спокіні.

Замкний очы, Сыну – Витай на Лемковині!

Горы, лісы, поля, села, рікы і долины.

Співы, крикы, горяч – забудеш о зимі!

Ты-с гев на гостині серед своіх Баб і Дідів. Не звідуй о час, но і не бій ся сусідів.

Там Ляхы, ту Мадяре, Словакы, а там на сході

бесідуют як і мы – жыєме ту в згоді!

Не боіме ся о заран. Маме своє, дбаме о тото – Ты тіж ся так старай! – Не вытігай рукы по тото, што не Твоє– То стары наукы,

іщы сперед часів воєн. Славиме своє – смотр:

Славяне ту стоят і сміют ся щыро.

Зо вшыткых сторон пришло нашых люди тильо,

же серце краіны зас ожыло, зачало бити.

Слава Роду і Родины – так співяют діти!

Слава Богам, Антенатам!

Родичам і Дітям – славю і памятам!

Слава для Землі і Неба

Для Навіі і Правіі, для цілого Дерева.

Слава Сестрам і Братям,

Славяньскій Родині цілій – слава нам Братя!

Слава всім (вшыткым) нашым Героям,

што боронили Славіі зо вшыткых штырйох сторон!

Голос летит гором през цілу краіну.

Вертаме до свого, серед пороху і дыму.

Як в старых Індян, Сыну, куриме си файку,

співаме і граме, скачеме през Ватру. Пугарик зас мас ту і давай, іде тоаст:

за мене, за Тебе, за нас, за тото што по нас і іщы перед нами. Вертаме гев назад,

пред років тысяч – посмотр як си рядят нашы люде. Місяц і звізды на небі

Ляхы, Русы, Чехы, Хорваты, Болгаре, Сербы,

решта нашых на тій Земли разом, спільні до переду ідут.

Европа єст наша, Сыну! – Неє гев стыду. Хочеш, то ся звідуй, того ци тамтого воя,

скаль ся взял, де іде і ци ся дачого боят?

Хто для него Богом, а з кого жарты си строят?

Што думат і чом? Кого славит, а хто псом єст для него і што думат о тій новій моді,

Штобы кланяти ся крестам і нуряти люди в воді…

Він добрі знає, хто роздає, тягне за мотузкы.

Бил ся з нима тівко разы, іщы закля Туркы называли ся Турками… Полудне все горит:

Хазары і Славяне – од початку маме споры

і николи то не тихне! Звідай ся, ци дивне здає ся му жытя при отвореных дверях, без замків, без крытя, хованя по кутах того, што є його – гев познаш по руках того, котрий ся поласил до несвойой касы.

А тых, котрых засьваліли (засвербіли) за міцно кутасы, до несвоіх дівок, познаш по тым, же кус криво

тепер ходят по улици – уж не в голові спідниці ім.

Звідай ся го тіж, што думат о пінязях, о королях, царях, рабах, князях, о тых, котры лазят

по тій земли як глупы і зберают гев до купы того чого і так зо собом не возмут, як вернути

приде ім час і станути перед Богом.

Мам надію Сыну, же познал єс кус свого

і верне Ти сила, штобы том дорогом

іти далі, летіти як на крылах – но бо нич гіршого хыбаль не можна си створити,

як своє зашмарити, смотрити як своє гыне!

Підносят ся Діти з колін – ніч зараз мине!

7525 рік – ріка далі плыне! Ріка плыне! Тота ріка плыне!…

 

Ya’an (MYSP)
txt 473
Edinburgh 18/10/2015
Jazykowa korekta: Olena Duć

Reklamy