|
Сонця Промін Наступна неділя, гев наступна хвиля для ня. Запертий в покою кентильовского мешканя. По другій стороні Европы– рускы награня. На мікрофоні Я’ан – як быс не знал іщы Ваня. Час ня зас поганят – проєкт зачатий в маю. Зараз маме груден – 12-цетий нумер даю! Іщы рік буде залкя люде тото зграют, закля влучат тоту платню – уж буду на інчым гаю я, на інчым позіомі (рівни). Не прешкаджат то мі, хоцкі кусіцька ся бою, ци дам раду перед нима. Не знам яка зима буде гев в наступным році. Як підгріют сніг атомом платня остане в робочій версиі, на компутері. Смотрю што в Сумері роблат той бестиі рабы. Аферу по афері розбиям на склады, чытам медже вершами. Зберам інформациі уж цілыма роками. Зміням своє жытя своіма руками. Не хочеш быти диком – не дыганяй гев з диками! Любиш істи мясо? – Мясом будеш! – Накладаме! Змия зжерат хвіст – люде замінены в камін, в базилішка пыск смотрят, в його око шкляне. Зачаруваний світ танцує, так як мат гране! Стій! – Будят ся Славяне! Раз – Два – Три! – Гей! Очы отвераме! Ты-с хто, што?! – Єден Промін Бога! Частина Його! Світло Його! Думка Його! – Він! Скаль єс ся ту взял?! – Впал єм! Тепер на ногах перемірюю Світ. Пробую ся однайты гын! Якій Рід Твій?! – Я єм Діло Рода, Славянин, Русин, Лемко – в тым тілі аж по гріб! Докаль ідеш, што?! – То моя дорога: вышол єм од Бога – до Бога верну яко і Ты! То потрібує часу, так як засіяне зерно. Некотрым старчыт жытя – дакотры вернут напевно гев. Іщы раз будут повтаряти вшытко од початку, аж по конец – робит ся уж брыдко і штораз тяжше. Тота плянета то школа! Сідай! Твоє місце! Зачынаш од предшколя і летиш уж пізнійше як Тесля або Борат. Видно якым волят видіти Тя стерникы той піраміды – гора хоче мати глупы діти! Роблят што лем можут, але безскуточні: найвекший мотуз в кінци одробит тоты гнешні лекциі і будут мусіли го пренести до наступной клясы, на наступний позьом (рівен). Смотр: Мерцедесы – а там іздят іщы возом! То лем приклад (примір) сыну, такій перший з берега. Дакотры тоту школу кінчыли уж на деревах! Бесідувал єм: тяжше єст з віку на вік. Авто не завезе тя до Бога і не збавит! Зато скуточні Тя тримат лімузына тота гев! Женеш за том морквом – морков тримат диябел/чорт! Знам: легко повісти, але як тото зробити? Погодити єдно з другым діти! – каждий на свій спосіб! Отворити очы і піднести голову. Маш Бога в собі – Зрозум! – Зачынаме клясу нову! Бесідуй по свому! То єст перше приказаняя (заповід)! Не забуд скаль єс пришол, бо Тя цофнут зас назад! Пильнуй свого, вчый ся і тримай міцно памят о Дідах, Антенатах – Бо то Ты! – Твоі заданя (задачы), Твоя попередня кляса. Забудеш што-с ся вчыл, но то обудиш ся в часах тамтых і будеш жыл на гіршій Земли, гіршым жытьом – То твій выбір Сыну, што ім повіш під таблицьом. Страшат Тя палицьом, але то лем такы страхы. Ляхы, Чехы, Русы. Мусиш мати на памяти якы маме Сыну душы! Язык, котрий чуєш – я вірю, же то тот, котрым бесідувал Бог – отец выміненых скорше трйох славяньскых Братів. То горы Карпаты Тримали го як під ключом. Кірил і Мефодий навчыли ся подібно ту го. Може і кус грубо іхам з том науком, але так шепчут мі в ухо Антенаты – Мушу писати, преказати веду (знаня). Барже: показати шлід і повісти кады іти, або кады ішол єм, коли пришло мі гев жыти, Як єм зас поблудил, но то може мі трафити приде, наступным разом, на тоты награня. Заощаджу часу, не буду зас в колесо дыганял. Уж не оциґанят ня, уж не дадут рады зламати ня крижакы і ниякы інтифады! |
„Soncia Promin”
Nastupna nedila, heł nastupna chwyla dla nia Zapertyj w pokoju council’owskoho meszkania Po druhi storoni Ewropy – rusky nahrania Na mikrofoni Ya’an – jakbys ne znał iszczy Wania Czas nia zas pohaniat – projekt zaczaty w maju Zaraz mame hruden – 12cetyj numer daju! Iszczy z rik bude zakla lude toto zhrajut, zakla włuczat totu płatniu – uż budu na inszym haju ja, na inszym poziomi. Ne preszkadzat to mi chocki kusićka sia boju cy dam radu pered nyma Ne znam jaka zyma bude heł w nastupnym roci Jak pidhrijut śnih atomom płatnia ostane w roboczij wersyji, na komputeri. Smotriu szto w Sumeri roblat toj bestyi raby. Aferu po aferi rozbyjam na sklady, czytam medże werszamy. Zberam informacyi ciłyma rokamy. Zminiam swoje żytia swoima rukamy. Ne choczesz byty dykom – ne dyhaniaj heł z dykamy! Lubysz isty miaso? – Miasom budesz! – Nakładame! Zmyja zżerat chwist – lude zamineny w kamin, w bazyliszka pysk smotriat, w joho oko szklane. Zaczaruwanyj świt tancuje tak jak mat hrane! Stij! – Budiat sia Sławiane! Raz – Dwa – Try! – Hej! Oczy otwerame! Ty’s chto, szto?! – Jeden Promin Boha! Czastyna Joho! Świtło Joho! Dumka Joho! – Win! Skal jes sia tu wział?! – Wpał jem! Teper na nohach premiriuju Świt. Prubuju sia odnajty hyn! Jakij Rid Twij?! – Ja jem Diło Roda Sławianyn, Rusyn, Lemko – w tim tili aż po hrib! Dokal idesz, szto?! – To moja doroha: Wyszoł jem od Boha – do Boha wernu jako i Ty! Toto potribuje czasu tak jak zasijane zerno Nekotrym starczyt tu żytia – dakotry wernut napewno heł. Iszczy raz budut powtarjaty wszytko od poczatku aż po konec – robyt sia uż brytko i sztoraz tiaższe. Tota planeta to szkoła! Sidaj! Twoje misce! Zaczynasz od predszkola i letysz uż piznijsze jak Tesla abo Borat Wydno jakym wolat wydity Tia sternyky toj piramidy – hora chocze maty hupy dity! Roblat szto lem możut, ale bezskuteczni: Najwekszyj motuz w kincy odrobyt toty hneszni lekcyji i budut musily ho prenesty do nastupnoj klasy, na nastupnyj poziom Smotr: Mercedesy – a tam izdiat iszczy wozom! To lem prykład synu, takij perszyj z bereha Dakotry totu szkołu kinczyly uz na derewach! Besiduwał jem: tiaższe jest heł z wiku na wik Auto ne zaweze Tia do Boha i ne zbawyt! Za to skutoczni Tia trymat limuzyna tota heł! Żenesz za tom morkwom – morkow trymat diabeł! Znam: Lechko powisty, ale jak toto zrobyty? Pohodyty jedno z druhym dity! – każdyj na swij sposib! Otworyty oczy i pidnesty hołowu Masz Boha w sobi – Zrozum! – Zaczyname klasu nowu! Besiduj po swomu! To jest persze prykazania! Ne zabud skal jes pryszoł bo Tia cofnut zas nazad! Pylnuj swoho, wczyj sia i trymaj micno pamiat O Didach, Antenatach – bo to Ty! – Twoi zadania, Twoja poperednia klasa. Zabudesz szto’s sia wczył no to obudysz sia w czasach temnych i budesz zył na hirszoj Zemli, hirszym żytiom – To Twij wybir synu szto im powisz pid tablyciom. Straszat Tia palyciom, ale to lem taky strachy. Lachy, Czechy, Rusy Musysz maty na pamiaty jaky mame Synu duszy! Jazyk kotryj czujesz – ja wirju, że to tot kotrym besiduwał Boh – Otec wyminenych trioch skorsze Sławianskych Bratiw. To hory Karpaty trymaly ho jak pid kluczom. Kyryl i Mefodyj nawczyly sia wtołdy tu ho. Może i kus hrubo icham z tom naukom, ale tak szepczut mi w ucho Antenaty – Muszu pysaty, prekazaty wedu. Barże: pokazaty szlid i powisty kady ity abo kady iszoł jem koly pryszło mi heł żyty Jak jem zas pobudył no to może mi trafyty pryde nastupnym razom na toty nahrania Zaoszczadzu czas, ne budu zas w koleso haniał Uż ne ocyganiat nia, uż ne dadud rady złamaty nia kryżaky i nyjaky intyfady! 476-YA’AN-22/11/2015-Edinburgh |
Ya’an (MYSP)
txt 476
Edinburgh 22/11/2015
Jazykowa korekta: Olena Duć
YA'AN 