|
Карма Вшытко тото што мам, вшытко о што грам, памятам. Вшытко тото, што сам выдер єм Світу в атаках, в частинах і в ратах. Тото вшытко што в муках родило ся. В моіх руках стискам і памятам о затисненых зубах, пястуках серед страхів, памятам ворогів, Богів, другів і приятелів, памятам дівчата вшыткых моіх етапів. Вшытко то што дал єм, вшытко што взял єм од рапів, по дармовий усміх – престали граты гушлі. Непотрібны уж мі – стою, роблю свою листу. Лиш ня! Іди в пізду! Знаш мене? Так думаш?! Вшытко то што дал єм, заберу закля скумаш! Як треба ся выкупам – кров, болото, роса, дощ! Вшытко то што взял єм, або мам, або єст дост старанні записане в листу долгів до звертаня. Вшытко то што моє по голосниках диганят! Од мешканя до мешканя, през цілу краіну В моій голові голос: збереш цилу Родину, припомнеш наукы Дідів, забыли внукы біду, радости стары. Кажеш ім вернути! Піднесеме погары і взнесеме тоасты: за себе, за язык, Антенатів, Богів, касты, Старых Мыслителів! За нашу Святу Расу, Русь і Велику Славю кєліх(погар)! -Милийоны душ, котры тепер в Тобі сідят і гріют як Сонце. Ты-с Сонця Промін – Я’ан – Вертаме! – Просте! Не розумієш глупий? – Іду по своє! Я буду як Мойсей – Ты розступиш ся як море! Вшытко то што дал єм одберу Ти назад: поля, лісы, села, хыжы! Вшытко то што взял єм достанеш зас назад – кров, болото, пот і сызы. Памятам што взял єс єден з другым од моіх люди. Памятам добрі. Гучкую псы з буды і выпущу кобры. Жыли зме гев скорше, як Крак, Мєшко і Хробры і были зме братми Лех, Чех, Рус – я то тот остатній Ниякій Москаль, Лях, я Русин не Росиянин! Достоменніст нам вкрали – тепер по ню вертаме! Ниякій Украінец скурвісыну – памятаме Талергофу дроты ты уповцю єбаний! Стратил єс свідоміст, реалізуєш пляны Берліна і Відня – стукний ся в голову! Украіна то бредня, вірус што здорову заразил краіну – Як ся назвеш Русом, вернеш просто до нас сыну! – Перекаж тым мотузам, што мы ждеме гев на них, зведеных, ошуканых. Вшыткы зме Славяне – сіют фермент медже нами. Роблят то роками, руками такых як Ты! Хамы в ґарнітурах, реверендах! – Як псы шарпут наше тіло, мясо, нашу кров пют! Не могли нас силом взяти, то вошли і жрут нас од середины. Поділили, посварили, напустили на ся. Змінили в пацята. Позміняли нам історию. – Іх свята круцията: сцюс, карабин, крематорюм, даткы, податкы і рата, лихва што по гнескы тримат вшыткых в своіх рызах. Змінили ся часы- высхла неєдна сыза. Розогнали нас по Світі, самы сідят в нашых хыжах! Памятаме дзяду, хто гев кого перший різал! Вшытко то што мам взял єм сам – Ти повідам: іщы приде час на нас і мине біда. Вернеме по своє – Твоє уж ти ся не придаст! Чуєш ся як Голят – маш пред собом Давида! |
„Karma”
Wszytko toto szto mam, wszytko o szto hram pamiatam Wszytko toto szto sam wyderł jem Świtu w atakach w czastynach i w ratach. Toto wszytko szto w mukach rodyło sia. W moich rukach styskam i pamiatam o zatysnenych zubach, piastukach sered strachiw pamiatam worohiw, Bohiw, druhiw i pryjatiw pamiatam diwczata wszytkych moich etapiw Wszytko to szto dał jem, wszytko szto wział jem od rapiw po darmowyj uśmich – prestaly hraty huszli Nepotribny uż mi – stoju, roblu swoju lystu Lysz nia! Idy w pizdu! Znasz mene? Tak dumasz?! Wszytko toto szto dał jem zaberu zakla skumasz! Jak treba sia wykupam – kroł, bołoto, rosa, doszcz! Wszytko to szto wział jem abo mam abo jest dost staranni zapysane w lystu dołhiw do zwertania Wszytko to szto moje po hołosnykach dyhaniat! Od meszkania do meszkania perez ciłu krainu W moj hołowi hołos: zberesz ciłu Rodynu Prypomnesz nauky Didiw. Zabyly wnuky bidy, radosty stary. Każesz im wernuty! Pidneseme pohary i wzneseme toasty: Za sebe, za jazyk, Antenatiw, Bohiw, Kasty Starych Myslyteliw! Za naszu Światu Rasu, Rus i Welyku Sławiu kielich! – Mylyjony dusz kotry teper w Tobi sidiat, hrijut jak Sonce. Tys Soncia Promin – Ya’an – Wertame! – Proste! Ne rozumijesz hupy? – Idu po swoje! Ja budu jak Mojsej! – Ty rozstupysz sia jak more! Wszytko to szto dał jem Odberu ty nazad: pola, lisy, seła, chyży! Wszytko to szto wział jem Dostanesz zas nazad – kroł, bołoto, pot i syzy! Pamiatam szto wział jes jeden z druhym od moich ludy. Pamiatam dobri. Huczkuju psy z budy i wypuszczu kobry. Żylysme heł skorsze jak Krak, Meszko, Chrobry i bylysme bratmy Lech, Czech , Rus – Ja to tot ostatni Nyjakij Moskal, Lach – Ja Rusyn ne Rosjanyn! Dostomennist nam wkraly – teper po niu wertame! Nyjakij Ukrainec skurwisynu – pamiatame Talerhofu droty ty upowciu jebanyj! Stratył jes świdomist, realizujesz pliany Berlina i Wiednia – stuknyj sia w hołowu! Ukraina to brednia, wirus szto zdorowu zarazył krainu – Jak sia nazwesz Rusom wernesz prosto do nas synu! – Perekaż tym motuzom szto my żdeme heł na nych, zwedenych, oszukanych Wszytky sme Sławiane – sijut ferment medże namy Roblat to rokamy, rukamy takych jak ty! Chamy w garniturach, rewerendach! – Jak psy szarpiat nasze tiło, miaso, naszu kroł pjut! Ne mohly nas syłom wziaty to woszly i żrut nas od seredyny. Podzilyly, poswaryly napustyly na sia. Zminyly w paciata. Pozminialy nam istorju – Ich świata krucjata: Ścius, karabyn, krematorium, datky, podatky i rata, lychwa szto po hnesky trymat wszytkych w swoich ryzach Zminyly sia czasy, wyschła nejedna syza Rozohnaly nas po Świti, samy sidiat w naszych chyżach! Pamiatame dziadu chto heł koho perszyj rizał! Wszytko toto szto mam wział jem sam – Ty powidam: iszczy pryde czas na nas i myne bida. Werneme po swoje – Twoje uż ty sia ne prydast! Czujesz sia jak Goljat? – Masz pred sobom Dawyda! 466-YA’AN-21/06/2015-Edinburgh |
Ya’an (MYSP)
txt 466
Edinburgh 21/06/2015
Jazykowa korekta: Olena Duć
